РОБОТА ЕКОЛОГІЧНОГО ГУРТКА "ЮНИЙ ДОСЛІДНИК"

2020-02-28

Я - Семенишин Руслан, учень 5-Б класу Жмеринської загальноосвітньої школи № 1. Сьогодні вашій увазі пропоную своє дослідження «Печериці без теплиці»! Я дуже люблю збирати гриби! Це «тихе полювання» надзвичайно захоплює мене! З великим захватом я завжди очікую на грибний сезон. Але що робити такому завзятому грибнику в зимовий період?

Я звернув увагу, що в магазинах свіжі гриби продаються протягом року, і, це печериці.

Я задумався…А чи можна виростити печериці у себе вдома. О це було б класно: посеред зими мати свій городик з печерицями.

Я вирішив більш детально познайомитись з цим грибом, вивчити його будову, різновиди, поширеність. Зрозуміти його користь та значення для людини та навколишнього середовища, а також спробувати виростити печерицю в домашніх умовах. В цьому мені допомогла керівник екологічного гуртка Солощенко Наталя Володимирівна.

У дикій природі розмноження грибів відбувається в основному спорами, але також вони можуть розмножуватися і вегетативним способом за допомогою шматочків грибної тканини.

Найбільш вигідне розведення печериць в затемнених і вологих підвальних приміщеннях.

Особисто я вирощував печериці в паперовій коробці довжиною 40 см, шириною 35 см, висотою 45 см.

Для грунту використав живильний компост попередньо підготовлений і засіяний на грибній фермі міцелієм білої печериці. Він виглядає як цвіль.

Виростити міцелій печериць вдома, використовуючи шматочки перезрілого гриба досить складно. Цей процес потребує ретельного знезараження та стерилізації. Тому міцелій печериць я придбав в магазині.

Паперову коробку, в якій планував вирощувати гриби, застелив міцним поліетиленовим мішком. На дно коробки виклав грибний компост.

Потім засипав грибний компост покривною сумішшю, яка складається з крейди та торфу. Розподілив її рівномірно по всій поверхні компосту. Одразу розпорошив з розпилювача 50-100 мл води поверх розподіленої покривної маси. Нещільно закрив краї мішка до середини, щоб міцелій міг дихати.

Коробку з майбутніми печерицями я розташував на кухонній шафі, там він мав проростати. Температура в приміщенні для нормального проростання вважається 20 - 22º. Крім того щодня поверхню покривної суміші слід зволожувати водою за допомогою розпилювача.

Через 12 днів я помітив, що грибний міцелій почав проростати в покривний шар. Як тільки це сталося, я переніс коробку в більш прохолодне місце, комірчину. Адже для подальшого розвитку грибниці температура має не перевищувати 15 - 20º. Кожного дня продовжував зволожувати покривну суміш водою за допомогою розпилювача. Важливо не дати йому висохнути, бо потім буде складно відновити вологість. А в сухому верхньому шарі гриби взагалі не зростатимуть. Свою маленьку грибну «ферму» тримав подалі від нагрівальних приладів.

Через 16 днів з моменту на поверхні покривного шару почали з’являтись невеликі гриби. Чому я був дуже радий!

Гриби росли дуже швидко. Тому вже через 4 дні моя маленька «ферма» рясніла білими печерицями.

Настав час збирати врожай. Щоб зірвати гриб, необхідно покрутити грибом, ніби ви викручуєте електричну лампочку, і повільно потягнути його з покривного шару. Робіть це обережно аби не пошкодити сусідні гриби. Гриби не можна зрізати з поверхні, тому що залишені «ніжки» гриба гнитимуть.

Мій перший врожай печериць склав 1 кг 306 г! Найбільший гриб мав вагу 185 г!

Після першого збору печериць я зволожив покривний шар, щоб поновити запаси води, яку увібрали в себе зібрані гриби.

Протягом наступних двох тижнів з’явилася наступна хвиля врожаю. Вага другого врожаю печериць склала 968 г. Після другого збору врожаю схема зволоження повторюється. І через кілька тижнів з’являється третій етап зростання печериць. Вага третього врожаю була невелика, лише 580 г.

Четвертий врожай дав лише два маленьких грибочка вагою 90 г. Плодоношення завершилось. Загальна масу отриманого врожаю печериць склала 2 кг 944 г.

Після завершення плодоношення компост та покривний шар, де росли гриби використав як добриво для нашого городу.

Існує безліч страв з печерицями. Всі вони дуже смачні та ароматні. Печериці відмінно поєднується і з м’ясом, і з рибою, не кажучи вже про різні овочі. Тому їх можна додавати в незліченну кількість страв. Це можуть бути салати, супи, основні страви, гарніри, випічка.

Ось і я вирішив приготувати свої печериці.

В інтернеті знайшов рецепт «Вершково-грибний соус».

Для його приготування слід взяти 400 г печериць, 2 цибулини, 30 г рослинної олії, 200 г вершків (33% жирності), сіль, спеції за смаком, зелень. Печериці почистити та порізати соломкою, дрібно порізати цибулю. Цибулю та гриби обсмажити на пательні з олією.

Додати вершки, сіль, спеції та протушити до готовності.

Додати дрібно порізану зелену цибулю, петрушку або кріп.

Дуже смачно! Спробуйте! Для нашої родини «Вершково-грибний сосус» став улюбленою стравою!

Моє дослідження показало, що кожний може створити міні городик у власній квартирі і спостерігати як ростуть печериці, збирати врожай та готувати смачні страви з них.
Достатньо лише мати бажання! Вчасно поливайте печериці та спостерігайте за ними! Це дуже цікавий і захоплюючий процес, особливо для дітей!
Це прекрасна нагода дітям спробувати себе у грибоводстві, зазирнути до природи навіть в квартирних умовах. І чудовий результат не заставить вас дового чекати на себе! Вже через кілька тижнів Ви отримаєте і білі печерички та захоплюючий процес вирощування!
Діти зможуть відволіктися від своїх гаджетів і знайти нове улюблене хобі!
Вирощування печериць в домашнії умовах – це екологічно, смачно і цікаво!