2016-03-04
Під березневу пісню чарівну
У кожен дім. Квартирну, хату
Летить з думкою про весну
Жіноче неповторне свято
Воно хвилює і п`янить,
Бентежить серце чоловіка:
«Чи, може, пролісків купить?
Чи дарувати зірки без ліку
Коханій, любій, неземній
Дружині вірній, тещі, мамі?»
Хай все збувається в житті,
І ви щоб поряд були з нами!
Хай плине час: роки, віки –
Жіноча ніжність не минеться…
Хай буде шлях легким, простим,
Журитись більше не прийдеться
Хай діти радують теплом,
А ви – усмішкою щоденно.
Хай доля стелиться добром
Усім, не будем поіменно.
Нехай співають солов’ї,
Світанки росами стрічають…
Хай буде щастя у сім`ї,
Нехай вас люблять і чекають!
За вас, жінки, і у вогонь,
І воду скочимо, як треба.
І дотик стомлених долонь
Нас піднесе підчас до неба.
Спасибі скажемо в цю мить,
За слів звучання невгамовне,
За те, що вмієте простить,
За ночі солодко-безсонні,
За вічну вахту у плити
За борщ, вареники і каву…
Що твердо йдете до мети
Так гордо, світло й величаво,
За вашу мудрість і красу,
Кохання спрагле, що до болю,
За літо, осінь і весну,
Що осявають видноколи.
Здійсняться мрії хай ясні,
Надії й гарні сподівання,
Троянди стеляться до ніг
Незмінним покликом бажання.
Хай Восьме березня крилом,
Як птах, зігріє й огортає…
На нашу думку, не диплом,
А святість жінку прикрашає!