ЗАХОДИ ДО СВЯТА

2016-10-12

10 жовтня 2016року в ЗОШ І-ІІІст.№1під керівництвом заступника директора з навчально-виховної роботи Оксани Співак та безпосередньої участі вчителя Людмили Кащенко

та педагога-організатора Світлани Вошкодер пройшов відкритий діалог учнів
8-10класів до Дня українського козацтва та 370-річниці з Дня народження Лівобережного гетьмана Івана Скоропадського. Найбільше учні були вражені переглядом науково-пізнавальної програми «Невідома Україна. Нариси нашої історії».Під час заходу учні
активно обговорювали відомості про життя і діяльність Івана Скоропадського. Порівнювали життєві принципи українців 18ст. і сучасної молоді, ставлення Росії,Польщі,Австро-Угорщини до України як до рівноправноїкраїни-сусіда.Члени гуртка «Патріот» Дмітрієва Марина та Панчук Альоша,член Центру «Цінність» учнівського самоврядування школи Муравей Юлія дослідили історію життя гетьмана Івана Скоропадського. Зокрема повідомили ,що рід Скоропадських вважається одним із найстаріших в українській історії. Він упродовж кількох століть відігравав провідні ролі у вітчизняній політичній та культурницькій історії. Генеалогія цього роду бере свій початок з першої половини ХУІІ ст., від Федора Скоропадського. Він
був вихідцем із західноукраїнських земель, але згодом оселився на Уманщині, там і покозачився.
У важких умовах свого часу гетьман Скоропадський робив усе, що міг, аби боронити права української держави та інтереси її населення. Скоропадський коректно ставився до свого попередника і навіть у своїх універсалах уникав офіційної російської термінології щодо «изменника» Мазепи (вважав її блюзнірською). Натомість називав його звичайним «бувшим гетьманом» або «нашим антецесором». Скоропадський протестував проти московських утисків, загарбань і здирств (навіть всесильного Олександра Меншикова), був проти утворення
Малоросійської колеґії. Звичайно, всі ці заходи Скоропадського не могли не вплинути на ПетраІ, який, всупереч своїм урочистим обіцянкам зберігати автономні права України, у критичний момент переходу Мазепи на бік Швеції вирішив ліквідувати гетьманський устрій.
У колах української мазепинської еміграції ім'я і пам'ять Скоропадського завжди залишалися чистими (екзильний гетьман Пилип Орлик згадував у своєму «Діяріюші» його як свого «великого й любого приятеля»).
Гетьман Іван Скоропадський, як і його попередник Іван Мазепа, відзначився благодійництвом. Так, зокрема він започаткував спорудження Гамаліївського монастиря, а в Стародубі на кошти Івана Ілліча зведена церква Предтечі. Турбувався гетьман і про розвиток
Чернігівського Єлецького монастиря. Був також і великим шанувальником мистецтва. Так, після великої пожежі 1718 року дуже постраждала Києво-Печерська лавра. Іван Скоропадський опікується створенням нових розписів Успенського собору. У чернігівській друкарні (вона знаходилась в Троїцько-Іллінському монастирі) на початку XVIII ст. були видані
книги Іоанна Максимовича, зокрема «Молитва Отче Наш на седьм богомыслий расположения» та «Краткое поучение о 7 сакраментах или тайнах церкви».
Унікальні книги мали родовий герб Скоропадського і робилися на його замовлення.
Діяльність гетьмана,його життєві принципи є взірцем для наслідування сьогоднішньою
молоддю.

11жовтня 2016року для учнів 6-9класів
під керівництвом заступника
директора з навчально-виховної роботи Оксани Співак та педагога-організатора
Світлани Вошкодер за участю вчителя історії Людмили Кащенко пройшов інформаційний вісник Історія свята Покрова Пресвятої Богородиці. Інформацію про історію свята досліджували член Центру «Цінність» учнівського самоврядування школи Стахова Анастасія та член гуртка «Патріот»
Вербовецький Ярослав, учениця 8-а класу Цимбал Маргарита підготувала добірку
документальних відематеріалів про історію свята.Зокрема організатори заходу повідомили
учнівському загалу,що Свято Покрови було введено у християнство в 10 столітті і
має під собою чи то легенду, чи то подію, яка відбулася в Царгороді (Константинополі). Місто було оточене чужинцями (за різними джерелами – то могли бути як давні руси (скити) на чолі з князем Аскольдом, так і агаряни (магометани – араби або турки), і Божа Мати начебто покрила своїм омофором городян, які молилися на всенічній службі у Влахерській церкві.
Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва.
Українська Повстанська Армія (УПА), яка постала в час другої світової війни на
землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці. Отже сьогодні Покрова – це свято не тільки народне і релігійне, а й національне.

12 жовтня 2016року для учнів 5-7класів під керівництвом заступника директора з
навчально-виховної роботи Оксани Співак та педагога-організатора Світлани Вошкодер,вителя історії Людмили Кащенко пройшов круглий стіл «Історичний калейдоскоп» до 150-річниці з дня народження Михайла Грушевського.,110-річниці з дня народження
Івана Багряного,80-річниці з дня народження Миколи Вінграновського,під час
якого учні переглянули документальний фільм про життя та діяльність Михайла
Грушевського.,Івана Багряного,Миколи Вінграновського.Обговорили інформацію яку підготували юні дослідники гуртка «Патріот» Олександр Марущак та Катя Слободянюк.

Всі заходи
проведені в навчальному закладі мали одну актуальну мету сьогодні:виховання
свідомого патріота незалежної
європейської держави,усвідомлення молоддю вікової істини-Україна ніколи не вела загарбницьких війн,а лише
віками відстоювала власну незалежність.